Новий Закон України "Про зайнятість населення": зміни стосовно квотування робочих місць для громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню


Оглядовий лист

 23 січня 2013

 


З 1 січня 2013 року набрав чинності новий Закон України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року № 5067-VI (далі – "новий Закон"), який вніс низку змін в законодавство України про зайнятість населення, зокрема в частині, що стосується квотування робочих місць для громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
 
Відповідно до попереднього Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-XII (далі – "старий Закон") для підприємств, незалежно від форм власності з чисельністю працюючих понад 20 осіб, встановлювалася квота робочих місць для громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, у розмірі "до 5 відсотків загальної кількості робочих місць"1. Новий Закон визначив розмір квоти як рівно "5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній рік".
 
Новий Закон змінив порядок визначення квоти та працевлаштування громадян в рахунок квоти. Якщо до 2013 року квота встановлювалася місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням державних центрів зайнятості, то вже з початку 2013 року обов’язок розрахування квоти покладений на роботодавця. При цьому, відповідно до старого Закону, обов’язок направлення громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, покладався на державні центри зайнятості (роботодавець у триденний термін повинен був вирішити питання про працевлаштування таких громадян та повідомити про своє рішення центр зайнятості, у разі відмови у працевлаштуванні –  повідомити мотиви відмови) 2, то з набуттям чинності нового Закону роботодавець зобов’язаний самостійно забезпечити працевлаштування громадян в рахунок квоти. Новий Закон визначив, що "роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції 3". Іншими словами, роботодавці можуть звернутися за допомогою до відповідного органу, але обов’язок пошуку та працевлаштування громадян, яким надаються додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню, все ж таки залишається за роботодавцем.
 
Старий Закон встановлював відповідальність роботодавця за відмову у прийнятті на роботу громадян вищезазначеної категорії у межах встановленої броні. За кожну відмову накладався штраф в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Незважаючи на змінений порядок визначення квоти та працевлаштування громадян в рахунок квоти, новий Закон не передбачає відповідальності роботодавця за незабезпечення працевлаштування відповідних категорій громадян в рахунок квоти, а, як і раніше, встановлює відповідальність тільки за відмову у прийнятті на роботу громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Новий Закон конкретизував, що відповідальність настає саме за необґрунтовану відмову у прийнятті на роботу, та зменшив розмір штрафу до двох мінімальних заробітних плат.
 
Додатково зазначимо, новий Закон вніс зміни до категорій громадян, яким надаються додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню. До таких категорій громадян, серед іншого, належать особи передпенсійного віку. Старий Закон вважав такими особами громадян, яким до настання права на пенсію залишилося 2 роки. Новий Закон особами передпенсійного віку вважає громадян, кому до настання права на пенсію за віком залишилося 10 років і менше. Попередній Закон відносив до громадян, яким надаються додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, жінок, які мають дітей віком до 6 років, та одиноких матерів, які мають дітей віком до 14 років чи дитину-інваліда. Новий Закон поширив гарантії у сприянні працевлаштуванню на будь-кого з батьків (не лише жінок), а також встановив нову категорію громадян, яким надається додаткова гарантія в сприянні працевлаштуванню – один з батьків, хто самостійно утримує інваліда з дитинства чи інваліда І групи.
 
Хоча новий Закон залишає ще багато питань відкритими та існує вірогідність того, що до нового Закону будуть внесені зміни, можна спрогнозувати збільшення кількості перевірок роботодавців щодо дотримання ними квоти робочих місць для громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. З огляду на такі прогнози, звертаємо ще раз увагу на те, що відповідно до нового Закону з 2013 року визначення квоти та працевлаштування відповідних категорій громадян стане самостійним обов’язком роботодавця.
 

Примітки:

 1 Звертаємо увагу, що дана квота розраховується окремо від встановленої Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» квоти для працевлаштування інвалідів, що не досягли пенсійного віку. 
 
Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, затвердженого постановою КМУ від 27 квітня 1998 р. № 578.
 
3  "Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції" - Державна служба зайнятості України відповідно до Указу Президента від 16 січня 2013 року N 19/2013.


Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.


З повагою,

КМ Партнери

 

 
Перегляди: 19051

Банер
close